Я пам’ятаю, як у ночі Брукліна, де джаз змішувався з даними обідами, я зрозумів: перемога в Авіаторі — це не про шанси, а про подих між зльотом і тишиною. Це не посібник, а літній щоденник, написаний кодом і бажанням.