Я зрозумів, що Aviator — це не гра з алгоритмами, а ритуал тишої відданості. Переможливість — у паузі між обертами, у спокої після вильоту, а не у мультиплікаторах.

Я думав, що алгоритми можуть розкодувати удачу. Але в Aviator, коли тиша між політами стає гуччіш за виграв, я зрозумів: справжня багатство — не у перемозі, а у затишші. Це не гемблінг. Це поезія.